Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огірочник

Огірочник, огіро́шник, -ку, м. Раст.: a) Borago officinalis. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 114. б) Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 172. в) Spiraca ulmaria L. ЗЮЗО. I. 172. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum. Мнж. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГІРОЧНИК"
А́ґрист, -та, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Відкривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Н. п. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Госока́, -ки́, ж. = Осока. Чуб. III. 462.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.
Захлюстати, -стаю, -єш, гл. = захлюпаты.
Захолоджуватыся, -джуюся, -єшся с. в. захолодытыся, -джуся, -дышся,, гл. Простуживаться, простудиться. Захолодылась дитина та й умерла. Канев. у. Де взявся вітер, буря, дощ лившій — захолодилася вона та й занедужала. МВ. О. 1862. І. 81).
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Пукалка, -ки, ж. 1) Cм. пукавка. 2) Раст. Campanula, колокольчики. Вх. Лем. 458. 3) Кисточка на концѣ кнута. Вх. Уг. 264.
Шантавий, -а, -е. = шанталавий. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГІРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.