Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огир

Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГИР"
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Валюшник, -ка, м. = валюша. Н. Вол. у.
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Воспитатися, -таюся, -єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися. Ромен. у.
Забурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Забурлить. Харьк.
Охороняти, -ня́ю, -єш, гл. Охранять.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе. Ном. № 3302.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.