Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овеча

Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЕЧА"
Восьмий, -а, -е. Восьмой. Сім миль мосту, а на восьмій стоїть явор на ввесь світ славен. Ном., стр. 291, № 14.
Дого́ня, -ні, ж. = Догонь. Рудч. Ск. І. 88.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити. Желех.
Казатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9. 2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Сіно, -на, с. Сѣно. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ном. № 85. Ум. сінце.
Торкотіти, -кочу, -тиш, гл. = торкотати. Ой, битиму: будут тобі кости торкотіти, як біб в бордюзі. Вх. Зн. 70.
Уродонька, -ки, ж. Ум. отъ урода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЕЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.