Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглух

Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Гишпанія, -нії, ж. Испанія. Колумб поїхав у Гишпанію. Ком. Р. І. 53.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8.  
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Мося́ж, -жа, м. Желтая мѣдь. Шух. І. 283.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Попелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Рыться въ землѣ, въ сорѣ (о курицѣ). Вх. Уг. 261.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Скатерчина, -ни, ж. = скатертина. Н. Вол. у.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.