Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглух

Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
Виклопотати, -чу, -чеш, гл. Выхлопотать.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Александров. у. (Залюбовск.). Cм. війка.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Гора́рь, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Знадний, -а, -е. Привлекательный. Знадний з усмішкою погляд. Мир. ХРВ. 8.
Ірвати, ірву́, -ве́ш, гл. = рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.