Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглух

Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛУХ"
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Відколоти Cм. відколювати.
Вірчий лист. Довѣренность.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Зазива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Зазывать, зазвать. У світлиці кам'яниці зазивала. Дума.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76.
Кисти, -сну, -неш, гл. = ки́снути. Ох і кис той кисіль да тринадцять неділь. Наварю я борщику: будем борщик їсти — перестанем кисти. Ном. 334.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить. Желех.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу. Левиц. Пов. 191.
Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.