Брехання, -ня, с.
1) Лганье.
2) = гавкання.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Дотика́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Орали отте льонище.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик.
