Балакати, -каю, -єш, гл.
1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ.
Баталей, -лея, м. Мутовка въ маслобойнѣ.
Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Сама ти стара сорока безхвоста.
Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Кропив'яний, -а, -е. Крапивный. кропив'яним сім'ям засипати. Забранить, наговорить много попрековъ. Я було піякам кажу: «Пийте, та його (чоловіка-п'яницю) не заволікайте»! А то ще прийдуть під вікно (кликати). До хати вже і не вступають, бо я кропив'яним сім'ям так і засиплю.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками.
