Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

овчина

Овчина, -ни, ж. 1) Овчина, овечья шкура. 2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини? Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОВЧИНА"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Обрядно нар. Подрядъ. Мнж. 187.
Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Причілок, -лка, м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Конст. у. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе. Конст. у.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. Вх. Зн. 77. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Вх. Зн. 77. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок. Вх. Лем. 4 79.
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОВЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.