Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Відпарити Cм. відпарювати.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме!
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Позгнущатися, -щаюся, -єшся, гл. Погнушаться. Не позгнущайтесь вислухать нас.
Полуставець, -вця, м. = полустав. XII. Еней тут зараз взяв догадку, велів побігти до дяків, — купить піярськую граматку, полуставців, октоіхів.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть.
