Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно.» — «Дак щоб не було й того.» 2) То, такъ. Оттогді то Варабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Дівчино мол Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане.» — Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» 3) Дак же ні. Да нѣтъ же. 4) Як нема́, дак нема́. Нѣтъ какъ нѣтъ. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Наколо́чувати, -чую, -єш, сов. в. наколоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Набалтывать, наболтать, намѣшивать, намѣшать. Наколотила сажі та й маже йому шию. наколотили горо́ху з капустою. Наговорили или надѣлали пустяковъ.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Підмуровувати, -вую, -єш, сов. в. підмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.
Присмачити Cм. присмачувати.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав.
