Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надитися

На́дитися, -джуся, -дишся, гл. Быть привлекаемымъ чѣмъ, кѣмъ. Люде вбогі, а дівка друга підросла, — на другого приймака надились. Г. Барв. 175. Панас до неї надиться та й надиться. Г. Барв. 518. Чи не того єси така велишна, що надивсь до тебе потужний пан? К. ПС. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДИТИСЯ"
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. = заґвинтити.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. І. 29.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. МВ. (КС. 1902. X. 151.) 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу. МВ. (О. 1862. III. 40).
Позакаджати, -джа́ю, -єш, гл. Покадить. Світлоньки повимітай і в покоях позакаджай. АД. 1. 297.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Флов, -ва, м. = вовк, Cams lupus. Шух. I. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.