Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині.
Ґа́вити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся, гл. Ротозѣйничать.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ.
Лину́ти 2, -ну, -неш, гл. Политься, хлынуть. Як линув дощ. Линув на лоб йому води. Горщик як брязне об піл, як линуть на мене помиї.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Ступай сміло: куля не візьме. Широко ступав Марко. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Чоловік що ступить, то згрішить. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. 2) Родъ дѣтск. игры.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
