Виїсти Cм. виїдати.
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ).
Доста́чування Cм. достачання.
Ду́ркати, -каю, -єш, гл. Стучать.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Карбованчик, -ка, м. Ум. отъ карбованець.
Перепрясти, -пряду́, -де́ш, гл. — кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Перескоком нар. Скачками, въ припрыжку. Побіг хлопець перескоком.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Скарбівня, -ні, ж.
1) Казначейство. Повітова скарбівня.
2) Сокровищница. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа.
