Безлік, -ку, м. = іі. безліч. Безлік водяних тварин. Безліки пташок.
Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Левусь, -ся, м. Ум. и ласкат. отъ лев.
Нада́лі, нада́льше, нар. Ha будущее время. Хотілось би похазяйнувати і надалі дещо заробити. Дано псу м'ясо, — хоч їж, хоч надальше остав.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Порізнити, -ню́, -ни́ш, гл. Раздѣлить, разрознить. Ото ж порізнили мене з братом, то ми й живемо собі кожен особше. Неситії ксьондзи, магнати, нас порізнили, розвели. Неволя порізнила дітей одних батьків.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Прохожуватися, -жуюся, -єшся, гл. = прохо́дитися. Пойшов на двір прохожуваться.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.
