Журнали́ст, -та, м. Журналистъ, литераторъ, пишущій въ журналахъ. Глузували журналисти незгірше й над Шевченком.
Кубка, -ки, ж. Деревянная посуда для бриндзи.
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб'ються у них лестками.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности.
Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Все бери, а мене лиши. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою!
Паперник, -ка, м. = папірник. Пишіть і крамарів папірників годуйте.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Притрястися, -су́ся, -се́шся, гл. Прійти. Коровка напасеться і додому притрясеться.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Розволожити душу.
