Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надвоє

Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВОЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВОЄ"
Берегулька, -ки, ж. Ум. отъ берегуля.
Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Бушля, -лі, ж. 1) Самка аиста. Желех. 2) Цапля. Вх. Пч. II. 8.
Варзякати, -каю, -єш, гл. = верзякати.
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатер. у. (Залюбоск.). Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Расплескивать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. К. Дз. 191. Мовчала мовчки тихострунна ліра. К. Дз. 65.
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДВОЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.