Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надвір'я

Надві́р'я, -р'я, с. Надворье. Діти бігали по надвір'ю. ЗОЮР. II. 28. Пусти, Юрасю, із застілля, да погляжу я по надвір'ю. Мет. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДВІР'Я"
Гілля Ii, -ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Н. п. Ум. гіллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. І. 148.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Наджина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наджа́ти, надіжну́, -жнеш, гл. Начинать, начать жать, немного нажать.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива. Шевч. 2) Притворный. 3) Не настоящій, поддѣльный.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Єв. Л. І. 2. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Шевч. 122. Дайте нам на почин. Грин. III. 455.
Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Нѣжин. у. Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють. Ном. № 10962.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч. Кобел. у. (Залюб.).
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Рудч. Ск. I. 28.
Худо I, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДВІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.