Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється,
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
Позбуджати, -джаю, -єш и позбуджувати, -джую, -єш, гл. Разбудить (многихъ).
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
Промоція, -ції, ж. Повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Промоція у вищий клас.
Сокирницький, -а, -е. Плотничій. Сокирницька робота.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Шальвір, -ра, м. = шальвіра. Козаче-шальверю, не губ моє серденько.
