Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Ум. Ґу́ґолька.
Здорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Изнурить дорогой. Здорожив худобу. Чи воно здорожені воли, чи хорі?
Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща.
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Ум. скамни́чка.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває.
Терниця, -ці, ж. = терлиця. Така, що постав сім терниць, то переб'є.
Трісь меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись.
Чиргикати, -каю, -єш, гл. О ласточкахъ: чирикать. Ластівки чиргикають.
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі.
