Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наддуристий

Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ). Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДУРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДУРИСТИЙ"
Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Приросток, -тку, м. = приплід. Рк. Левиц.
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Утовш, утовшки, нар. Вт. толщину. Який вдовж, такий втовш. Лебед. у.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДДУРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.