Бурлакувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать.
Вибіжка, -ки, ж. Раст. Мятликъ, Роа. — лугова. Раст. Роа pratensis.
Кращіти, -щію, -єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Поносити, -шу́, -сиш, гл. Износить (во множествѣ). Що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Оддай, мати, товаришу, хай поносить одежу.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
Чіпко нар. = чепко.
