Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду.
Гилун, -на, м. 1) Мужчина или самець съ однимъ ядромъ. Cм. ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Настирати сов. в. насте́рти. Встрѣчено только въ безличной формѣ: насте́рло: припало, загорѣлось, приспичило, захотѣлось.
Поспішний, -а́, -е́ Торопливый. Поспішних чорт хапає. Ум. поспішненький.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл.
1) Проспаться.
2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова.
