Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надити

На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. Ном. № 2693. (Річки) надили дівчат у чисту воду. К. МХ. 31. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Г. Барв. 250. Там здобиччу ти надив козака. К. ПС. 65. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. Г. Барв. 452. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 109).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДИТИ"
Воскресення, -ня, с. Воскресеніе. Садукеї кажуть: нема воскресення. Єв. Мр. XII. 18.
Гарбузяка, -ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка. Г. Барв. 427.
Гергепа, -пи, м. и ж. Большой неуклюжій мужчина или женщина. Ув. гергепище. Лохв. у.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Конозити, -жу, -зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
Поясина, -ни, ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. Г. Барв. 22. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая. ЗОЮР. І. 201.
Ремесниченько, -ка, Ум. отъ ремесник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.