надісь

Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.

Випадкові слова

Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл. 1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли. Сим. 213. 2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли. Шевч. 3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси. Дещо. 4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Чуб. III. 20. Гірше ляха свої діти її роспинають. Шевч. 215. 5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору. Левиц. Пов. 194.

повністю...

Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. І. 269.

повністю...

Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.

повністю...