Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся.
Придибанчик, -ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був.
Утримати, -ся. Cм. утримувати, -ся.
Хлівина, -ни, ж. Небольшой хлѣвъ. Ум. хліви́нка.
Цихвіра, -ри, ж. Цифры, цифирь. Арабську цихвіру, мовляв, закон турецьким, всі тямлять.
