Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надгоряти

Надгоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Надгорать, надгорѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДГОРЯТИ"
А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77.
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Клобучина, -ни, ж. Войлокъ. Желех.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Настобурчувати и настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть. Левиц. Пов. 98.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.