Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наддирати

Наддира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. надде́рти, -ддеру́, -ре́ш, гл. 1) Надрывать, надорвать, наддирать, надодрать. 2) Сдирать, содрать часть шкуры съ животнаго. Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла. Уманск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 481.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДДИРАТИ"
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. Лебед. у. 2) = Гравилат, Geum urbanum L. ЗЮЗО. І. 124.
Доскіпа́тися Cм. доскіпуватися.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Кипоть, -птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
Обізрітися, -рю́ся, -ришся, гл. = обіздрітися.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.