Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надкладати

Надклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. надкла́сти, -кладу, -де́ш, гл. Откладывать, отложить часть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДКЛАДАТИ"
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Виплеснути Cм. випліскувати.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились. Лебед. у.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало. Кіевск. у.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Міусск. окр. Були самовидцями. Єв. Л. І. 2.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.