Бризь! меж. 1) Выражаетъ брызганіе. 2) Трахъ! Я ударив коня, а він бризь об землю.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Вервечка курей.
Деся́тницький, -а, -е. Принадлежащій десятнику.
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Табун, -на, м.
1) Табунъ. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить?
2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Оселедці ходять табунами. Табун горобців і табун мишей. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь.
Щезун, -на, м. Родъ злого духа. На дверях усіх будинків вирізують, випалюють або намазують дехтем хрест, щоби щезуни не входили до середини, не наносили хороби людям та маржині.
