Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Коба, -би, ж.
1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку.
2) Рыба: Golio fluviatilis.
Курган, -ну, м. Курганъ. Ми підемо косити. То ти, як уже буде готова (каша), вийди на такий-то курган да й зови нас.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба.
Оклецьок, -цька, м.
1) Обрубокъ.
2) Неуклюжее толстое дитя.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає.
Шнирина, -ни, ж. до шнири́ни. До нитки. Ум. шнири́нка, шни́рочка, шнири́ночка. Обдере до шнирочки, до шерстиночки. Обідрав її до шнириночки.
