Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Cм. калатати.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Ластовень, -вня, м. Раст. Asclepias syriaca.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було.
Окром нар. = окрім.
Пішка, -ки, ж. = піхурка.
Худобний, -а, -е. 1) Относящійся къ имуществу, скоту; имущественный. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому.
2) = худібний.
3) Бѣдный, убогій. Глядай собі, милий, у чистім золоті, а мені дай покій худобній сироті. Cм. худібний.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
