Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Загруза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. загрузнути и загру́зти, -зну, -неш, гл. Вязнуть, завязнуть, увязнуть. Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш по коліна. А в той гарбуз москаль загруз.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Щось наче майнуло поуз вікно. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Ще він грімить, а вже стріла майнула. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула.
Не-відь-що. Нелѣпость, Богъ знаетъ что.
Ніжна, -жен, мн. Ножъ и сугак (Cм.) въ кожаныхъ ножнахъ, привѣшиваемые гуцуломъ къ поясу.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія.
Позащіпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и защіпнути, но во множествѣ. У нас двері позащіпувані.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный.
