Вискрипувати, -пую, -єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи.
Домі́вка, -ки, ж. 1) Домъ — не въ смыслѣ зданія, а въ смыслѣ вообще жилья. Бідна вдова, старая жона у своїй домівці з діточками маленькими гомоніла. Чуже дитя клене-проклинає... за хліб, за сіль нарікає, з домівки зганяє. 2) Мѣсто жительства. Де твоя домівка? — У Красному. Наступив 1650 рік; посунули пани з Польщі до домівок, почали свої добра осягати, почали людей на роботу кликати. Ум. домі́вонька, домі́вочка.
Заголубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Роскаятися Cм. роскаюватися.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.
