Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наділяти

Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Г. Барв. 419. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Г. Барв. 502. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Грин. III. 489. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДІЛЯТИ"
Безпарий, -а, -е. 1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл. 2) Неженатый.
Вимерти Cм. вимірати.
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Змога, -ги, ж. Возможность. Терпіла я, терпіла, так уже змоги не стало: взяла та й покинула його, живи собі сам.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Отагас, -са, м. = личман 1. О. 1861. X. 45.
Помольне, -ного, с. Сборъ хлѣбомъ съ мельницъ.
Прадідівський, -а, -е. Прадѣдовскій.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Чуб. III. 118. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив. Рудч. Ск. І. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДІЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.