Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряти

Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Мет. 390. Прийшов докорити світові за гріх. Єв. І. XVI. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯТИ"
Баландати, -даю, -єш, гл. Качать туда и сюда. Желех.
До́нін, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Зотнутися, -нуся, -нешся, гл. = зітнутися. К. Досв. 172.
Ігра, -ри, ж. = гра. Ном. № 12591.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Пошморга, -ги, ж. Сученый ремешокъ. Александров. у.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти. Вх. Лем. 473.
Туловатися, -луюся, -єшся, гл. ? Будемо ся туловати, вби люде не знали. Гол. III. 240.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.