Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докоряти

Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Мет. 390. Прийшов докорити світові за гріх. Єв. І. XVI. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 414.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКОРЯТИ"
Бинькати, -каю, -єш, гл. = бинчати = бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Задрі́паний, -а, -е. Запачканый, забрызганый грязью; неряшливый. Моя хазяйка замітає мене задріпаним віником. Чуб. І. 45.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Обслухати Cм. обслухувати.
Побридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Штурханець, -нця, м. Тумакъ, пинокъ. О. 1862. І. 72. Почав я краще своє діло робити, не так часто штурханців куштувати. Ком. Р. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.