Бідниця, -ці, ж.
1) Бѣдная, бѣдствующая, бѣдняжка, несчастная.
2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. із мишачу бідницю. Очень мало.
Бунт I, -ту, м.
1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.).
2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. Ум. бунтик, бунтичок.
Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний.
Водянка, -ки, ж. 1) Кадка для воды. Стоїть кухоль на водянці, — піди та й напийся. Cм. відник. 2) Раст. Empetrum nigrum L.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Крик, -ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а ваба у крик. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. криком кричати. Громко кричать. Крипом кричала: пробі ратуйте!
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Понаглятися, -ля́юся, -єшся, гл. Торопиться, спѣшить.
Шабатувати, -ту́ю, -єш, гл. Рвать, разрывать. І кинувся межи стадо, телицю вбиває (лев), пазурами шабатує, шкуру іздирає.
