Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахабний

Нахабний, -а, -е. Нахальный, наглый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХАБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХАБНИЙ"
Безвиходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. І. 65.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ. Вас. 156.
Підлесливий, -а, -е. Льстивый. Левиц. Пов. 309.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Хватком нар. = хапком.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАХАБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.