Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натрушувати

Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУШУВАТИ"
Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. І. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Королева, -ви, ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. І. 53. Ум. королівонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208.
Підлити Cм. підливати.
Розмівка, -ки, ж. = розмова. Розмівка не така, удача не така. Г. Барв. 408.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Хвантя, -тя, с. Одежда, платье. Черк. у.
Хрестити, -щу, -стиш, гл. 1) Крестить (новорожденнаго), совершать крещеніе. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. Ном. 2) Крестить, осѣнять крестомъ. Пестить Горпина свою первістку.... аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски, і хрестить, і цілує. МВ. І. 97.
Ширше нар. Сравн. степ. отъ широко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРУШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.