Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натура

Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Н. п. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Любеч. Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУРА"
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Намо́вонька, -ки, Ум. отъ намо́ва.
Оклигати, -гаю, -єш, оклигнути, -ну, -неш, гл. Выздоровѣть, поздоровѣть. Лубен. у.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ. Ном. Од. вид. III.
Розгвалтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.