Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натура

Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. Чуб. І. 239. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Н. п. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Шевч. (О. 1862. VI. 17). Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. ЗОЮР. II. 95. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. Г. Барв. 283. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Любеч. Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Мет. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУРА"
Вилузати, -ваю, -єш, гл. Вылущить. А це хто вилузав соняшник? я собі поклала. Черниг. у.
Догоряти IІ Cм. Догаряти.
Згри́зти Cм. згризати.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Грин. III. 244. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась. К. МБ. II. 131.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю. К. Псал. 88.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.