Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натрапити

Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРАПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРАПИТИ"
Винохід, -хода, м. Иноходецъ. Спочили вони з матір'ю, осідлали коня-винохода і поїхали собі. ЗОЮР. II. 50.
Здуплена́тіти, -тію, -єш, гл. = здуплавіти. Груша здупленатіла. Черк. у.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ. Черк. у.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Попона, -ни, ж. Попона. Червоні попони, червоні сідла. Грин. II. 315.
Потоп, -пу, м. Потопъ. Сидиш у тьмі, кругом себе не бачиш, потопом вод окрило твою душу. К. Іов. 49.
Росплюскати, -каю, -єш, гл. 1) Расплескать. 2) = росплющити 2.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРАПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.