Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наущати

Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЩАТИ"
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Лагодний, -а, -е. = лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним. Ном. № 4425.
Ли́марщина, -ни, ж. Сыромятная кожа. Вас. 158.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога. Ном. № 1752.
Поперемуровувати, -вую, -єш, гл. Перестроить каменныя постройки.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.