Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наущати

Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЩАТИ"
Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Довали́ти, -ся. Cм. Дова́лювати, -ся.
Доро́в, -ва, -ве Сокращенное изъ здоров! Здравствуй! Грин. II. 178. Доров був, дядьку! Рудч. Ск. ІІ. 154.
Желіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Медленно ѣсть. 2) одн. в. желіпнути, -ну, -неш. Сильно закричать, заорать. Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько. Мир. Пов. І. 156.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Присипка, -ки, ж. Порошокъ, которымъ присыпаютъ что-либо, — присипка, напр., для выдѣлываемыхъ кожъ. МУЕ. І. 70.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.