Біднішати, -шаю, -єш, гл. = біднійшати.
Вилатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать,
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L.
Дух, -ха и -ху, м. 1) Воздухъ. Паляниця як пух, як дух, як милее щастя. 2) Запахъ. Куривсь для духу яловець. Дух вовчий обмили. 3) Теплота. Тепера солома — ні духу з неї, ні що. 4) Духъ, дыханіе. Глянула, усміхнулась, — та й духу не стало. Й мати вмерла, в одній ямі обох поховали. Захопило дух. Так йому дух затягне, дише, дише, поки оддише. Ото мороз, аж дух захвачує. Над ним воли своїм духом дихали. бою́ся твого́ сина й ду́ху. Очень боюсь твоего сына. дух ле́дві зво́дить. Едва дышетъ. важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Гнѣваться, сердиться на кого. нечи́стим ду́хом ди́хати на ко́го. Быть неискреннимъ къ кому, обманывать кого. Король на нас нечистим духом дише, універсали єзуїтські пише. що ду́ху. Изо всѣхъ силъ. Пан, що було в його духу, пригнався. що ду́ху є зіпа́є. Кричить во все горло. без ду́ху прибі́гти. Запыхавшись отъ быстраго бѣга, испугавшись сильно, прибѣжать. ду́хом. Мигом. Духом збігає і принесе. Кинулись духом і, не справивши нічого, похапцем звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані. 5) Духъ, мужество, смѣлость. Набравшися духу, мовляв. нагна́ти ду́ху. Напугать. 6) Духъ, душа. Малі тілом, та великі духом. нема́ ні ду́ха. Нѣтъ рѣшительно никого, ни души. Нема нікого, аж ні духа, а ні тобі лялечки. 7) Духъ. Із Отця, із Отця Дух святий виходить. І Дух Божий вітав над водами. 8) Духовъ день (праздникъ). До Духа не знімай кожуха. 9) Прорубь для ловли рыбы, закрывающаяся конусообразною кучею снѣга. — земляни́й. Паутина, которой земляные пауки выстилаютъ свои норы. Ум. душок.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Приїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = приїздити.
Трогати, -га́ю, -єш, гл. Дергать. Вже з Наступі вінок сходи': «помаленько здіймайте, косоньки не трогайте».
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.