Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання.
Кусючий, -а, -е. = кусливий. Кусючі мухи.
На́ймитський, -а, -е. Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Струсонути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. Громом Турещину струсонули.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Сама таліяна обойму.
Тамтадиль нар. = тамтуди.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья.
