Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Горі, рибки, горі, горі бистров водов.
Кудлай, -лая, м.
1) Человѣкъ со всклокоченной головой.
2) Кличка мохнатой собаки.
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох.
Черцьовий, -а, -е. 1) Іюньскій.
2) Кошенильный.
3) = червчатий. Черцьовий поясочок.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
