Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

храмота

Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАМОТА"
Бакир 1
Балакня, -ні, ж. Разговоры, болтовня. Це буде на два годи балакні. Біля корчми така балакня. Міусск. окр.
Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Кобзарь, -ря́, м. 1) Пѣвецъ, акомпанирующій себѣ на кобзѣ. Кобзарі швендяють поміж людьми, грають на кобзах, на бандурах да співають усяких пісень. К. ЧР. 259. І про неї добрим людям кобзарі співають. Шевч. 2) Поэтъ. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. Куліш.
Коробен, -бна, м. Коробокъ. Гол. III. 23.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРАМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.