Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

храмота

Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти. О. 1862. V. Кух. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРАМОТА"
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ. Вх. Уг. 227.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Підсміювати, -юю, -єш, гл. Подсмѣиваться. У беседі зо всіма і говорить, і регочеться, і підсміює. Кв. А ти запевне не посмів? — йому підсміює лисиця. Гліб.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Чуб. V. 273. Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись. Св. Л. 202.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Скрип II, -пу, м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги.
Увігнати, ужену, -неш, гл. = угнати.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535.
Хрелівна, -ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРАМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.