Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натрощити

Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЩИТИ"
Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Віднайти, -ся. Cм. віднаходити, -ся.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Г. Барв. 273.
Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Заслони́ти, -ся. Cм. заслоняти, -ся.
Зуски нар. = дзуски.
Каса, -си, ж. Касса.
Кульбастий, -а, -е. Горбатый; загнутый. кульбастий дзюбок. Загнутый клювъ. Вх. Лем. 430.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.