Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натрощити

Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЩИТИ"
Благочинник, -ка, м. = благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Ли сз. Или. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Му́ха, -хи, ж. Муха. До Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на себе. Ном. № 482. Аж он дві мухи сидить. Лубен. у. крутиться як муха в окро́пі. Заваленъ хлопотами, безъ отдыха въ хлопотахъ. муха ясіньова. Насѣк. = майка. Вх. Пч. І. 7. Ум. мушка.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.