Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наузбіч

Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЗБІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАУЗБІЧ"
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Знання, -ня́, с. Знаніе. Левиц. Пов. 266.
Кошелина, -ни, ж. = кошіль. Желех.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Шушукатися, -каюся, -єшся, гл. Шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАУЗБІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.