Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Відсторонитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Посторониться.
2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти.
Воскобоїни, -їн, ж. мн. Вощина, остающаяся послѣ топленія воска. Я вже знаю віск і воскобоїни.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. 2) Galium Aparine.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик.
Паткань, -ні, ж. зоол. Mur decumanus, большая крыса.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Не ззість пес, поки не поваляє.
Росправити, -ся. Cм. росправляти, -ся.
Сербувати, -бу́ю, -єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати.
