Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натомлювати

Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОМЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТОМЛЮВАТИ"
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Ведмедяка, -ки, м. Большой медвѣдь. Аф. 312.
Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. Мет. От Іван і годі її стріляти. Рудч. Ск. І. 13.6. Ждала, ждала, та й годі сказала. Ном. № 5628. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. МВ. І. 15. Лихо, та й годі. Ном. № 2224. Рай, та й годі. Шевч. 35. Сміх, та й годі. Шевч. 285. 3) Нельзя, невозможно.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Намі́чувати, -чую, -єш, сов. в. намі́тити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Пасмо, -ма, с. 1) Пасмо, мѣра нитокъ: 30 нитокъ. Вас. 202, 190. Чуб. VII. 408. Я колись п'ять пасом валу однесла, — він, спасибі йому, не погордував, узяв. Кв. 2) Прядь. Коси вилізли з під хустки і теліпались пасмами. Левиц. І. 80. 3) Гряда. Пасмо гір. 4) Годовой слой древесины. Вх. Лем. 447.
Спутувати, -тую, -єш, сов. в. спутати, -таю, -єш, гл. Спутывать, спутать, связывать, связать по ногамъ. Чому не йдеш да додомоньку? чи травиця ноги спупатала, або роса очі вибила? Мет. 289. Спутав коні, сам не можу заснути. Чуб. V. 379.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТОМЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.