Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Гри́з, -зу, м. Смѣшанная съ дертю и мякиною соль, которую даютъ овцамъ.
Історія, -рії, ж. Исторія.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Ангел линув, сльозу уронив. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип!
Швендя, -ді, об.
1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда.
2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
