Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натруюдити

Натруюдити, -джу, -диш, гл. = натроюдити. Нехай би стара, а то й доня: і тій мати натруюдила, чого знала, — довелось Миколі й од Христини терпіти і речі недобрії, і зневагу. О. 1861. VIII. Кузьм. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУЮДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУЮДИТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Куркати, -рчу, -чиш, гл. Урчать. У череві курчит. Вх. Уг. 248.
Підмазати Cм. підмазувати.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Продирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Промінне, -ного, с. То, что берется за размѣнъ.
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРУЮДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.