Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Ум. Гуля́ннячко. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Cм. здвиж.
Злочин, -ну, м. = злочинство.
Нака́з, -зу, м. 1) Распоряженіе, приказъ. А тут і наказ: у поход лагодитись. Прозьба панська рівно з наказом ходить. 2) Водяная болѣзнь у овецъ.
Няти, йму́, йме́ш, гл.
1) Брать.
2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме.
3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати.
Складовий, -а, -е. 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати.
2) Составной.
Спів, -ву, м. Пѣніе. Серед пахощів квіток і співу пташиного побачимось. Музики і співи замовкли.
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Cм. хромка.
