Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Відмолодити, -джу, -диш, гл.
1) Вернуть молодость.
2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Заскоро́дити Cм. заскороджувати.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Настрашитися, -шуся, -шишся, гл. Напугаться.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Пойменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать. Росказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Сліпоокий, -а, -е. Близорукій.
