Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Мизи́нник, -ка, м. = мизинецъ 2.
Напоро́ти Cм. напорювати.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі.
П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.).
Стан, -ну, м.
1) Состояніе, положеніе. Поява його в такий час і в такому стані несказано здивувала Зоєю. Вона має перейти до стану жіночого.
2) Сословіе, званіе. Козацького стану люде.
3) Станъ, талія, ростъ. І на личеньку рум'яненька, і на сіпану гожа. Білолиця, кароока і станом висока.
4) Верхняя часть женской рубахи до підтички, безъ рукавовъ. Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! Ой дам тобі, подруженько, ще й на рукава....
5) Сшитая половина плахти.
6) Станъ, лагерь. Під городом Корсунем вони (козаки) станом стали.
7) Помѣщеніе станового. Тоді зараз його зв'язали та об'явили в стан.
8) Конюшня. Уже коні на стану гогочуть.
9) — колі́с. 4 колеса, приборъ колесъ для телѣги.
10) на стану стати. а) Достичь совершеннолѣтія. б) Придти въ надлежащее, нормальное положеніе. Чи не стануть на стану граблі, як по держалну вдарю. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став. Ум. станок, станочок. Що в станочку за кінь стоїть? Шиті ж мої рукавчата, і льняний станочок. Ой росла, росла дівчинонька та на станочку стала.
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ.
