Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натуга

Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУГА"
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137.
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля. Ном. № 9517.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця. О. 1861. VIII. 8.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.