Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натроюдити

Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. натруюдити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЮДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРОЮДИТИ"
Грязю́ка, -ки, ж. Большая грязь. На дворі грязюка та холод. Левиц. І. 74.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Знюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Снюхаться, сойтись. Жіноче плем'я лукаве, що тільки з ким знюхається, то вже певно готове збрехать. Рудч. Ск. І. 132.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш. Харьк.
Порукувати, -ку́ю, -єш, гл. = заручити. Вх. Уг. 262.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Алв. 39. Сутозолоті жупани. К. МБ. XI. 147.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а)біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б)жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в)чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.
Шльонський, -а, -е. 1) Силезскій. Ось скатерть шльонськая нешпетна, її у Липську добули. Котл. Ен. II. 35. 2) Изъ шерсти или овчины овцы силезской породы. Шльонський кожух. Мнж. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРОЮДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.