Близько нар.
1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько!
2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Росла калина близько озера. Ум. близенько, близесенько.
Варениця, -ці, ж.
1) Круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками.
2) Приплюснутая лепешка охристой глины, — въ такомъ видѣ продаваемой.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Вітер пил з землі змітає.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв.
Пригуменок, -нка, м. Часть гумна, гдѣ складываются земледѣльческія орудія.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками.
Раматка, -ки, ж. = рамат.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло).
