Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

талажчаник

Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЖЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАЛАЖЧАНИК"
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.
Заморя́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. замори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Уставать, устать, утомиться. Аж заморився від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Обушник, -ка, м. Кузнечный молоть.
Орляк, -ка́, м. Растеніе. Pteris aquilina. L. ЗЮЗО. І. 133.
Позбавитися, -віюся, -вишся, гл. Лишиться.
Поквапний, -а, -е. Поспѣшный.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню. Стор. МПр. 112.
Сьогоднішній, -я, -є. Сегодняшній. Сим. 150.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАЛАЖЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.